прохід

-хо́ду, ч.

1) Дія за знач. проходити 1), 3), 6).

2) Місце, де можна проходити, просуватися, проникати крізь що-небудь, між кимсь, чимсь. || Канал, частина порожнистого органа (в живому організмі). Носоглотковий прохід. Слуховий прохід.

••

Дава́ти прохі́д — відсторонятися, звільняти дорогу, щоб дати кому-небудь можливість пройти.

Не дава́ти прохо́ду — а) загороджувати дорогу комусь; б) надокучати чим-небудь комусь.

3) спец. Процес знімання одного шару металу.

4) діал. Прогулянка.